Автор: Лина Васильевна Костенко
НЕ ГОВОРИ ПЕЧАЛЬНИМИ ОЧИМА...
Перевод с украинского языка Инессы Соколовой
НЕ ГОВОРИ ПЕЧАЛЬНЫМИ ГЛАЗАМИ ...
Не говори печальными глазами
то, что не могут вымолвить уста.
Так возникает нежность самозванно.
Так пред грозой бывает тишина.
Наверно сон, моё воображенье,
а может чары глаз и колдовство…
И словно к радуге идёт влеченье!
Но пропасть пред тобою – божеством!
Слова мои лишь в памяти: «Любимый!
Мечтаю, чтобы звездочки зажглись.
Сошлись пути, сердца с душой ранимой.
На перепутье судьбы обнялись».
----------------------------------------------------------
Оригинал
НЕ ГОВОРИ ПЕЧАЛЬНИМИ ОЧИМА...
Не говори печальними очима
те, що не можуть вимовить слова.
Так виникає ніжність самочинна.
Так виникає тиша грозова.
Чи ти мій сон, чи ти моя уява,
чи просто чорна магія чола...
Яка між нами райдуга стояла!
Яка між нами прірва пролягла!
Я не скажу і в пам'яті - коханий.
І все-таки, згадай мене колись.
Ішли дві долі різними шляхами.
На роздоріжжі долі обнялись.